Монетизація дірявої кишені

Піднявши комунальні тарифи до космічних висот, влада шукає шляхів для скорочення субсидій, на чому наполягає МВФ. Для цього чиновники вдаються до різноманітних маніпуляцій, включно з урізанням норм споживання, до яких тепер додається так звана монетизація. Аби хоч трохи улестити «лохторат», уряд обіцяє сплатити компенсацію за економію субсидій у минулому опалювальному сезоні.

Одну свою обіцянку уряд уже виконав і таки урізав з 1 травня 2017-го соціальні норми споживання газу, електричної та теплової енергії для опалення. Ці норми використовуються при нарахуванні субсидій.

Норми споживання газу знижені до 5 куб. м з 5,5 куб. м на 1 кв. м опалюваної площі. Норми споживання електроенергії також знижені до 51 кВт-г з 65 кВт-г на 1 кв. м площі в опалювальний період.

Також знижені нормативи споживання теплової енергії для централізованого теплопостачання абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку: до 0,0431 Гкал з 0,0548 Гкал на 1 кв. м опалювальної площі в опалювальний період. Якщо мешканці будинків з індивідуальним опаленням можуть хоча б мерзнути, аби вписатися в урізані (анти)соціальні норми, то мешканці багатоквартирних будинків змушені будуть платити стільки, скільки їм будуть диктувати монополісти.

За словами віце-прем’єра Павла Розенка, чергове скорочення норм запроваджено «з метою приведення норм споживання до реальних обсягів». Та річ у тім, що про «реальні обсяги споживання» та реальні потреби громадян нічого невідомо. Нормативи споживання комунальних послуг законодавчо не закріплені, що дає уряду можливість маніпулювати цими нормами, неухильно знижуючи їх задля економії бюджетних коштів, а також під тиском МВФ.

Украина-МВФ: кредит для «кладбища заводов»

Украина вошла в число крупнейших должников МВФ,  потеряв промышленные производство, - отмечают эксперты. Они считают, что в правящих кругах нет понимания того, что без целенаправленной промышленной политики устойчивый экономический рост невозможен.

Греческий сценарий

Украина находится на втором месте среди должников Международного валютного фонда (МВФ). На первом месте – Греция, которую постиг дефолт в 2015 году. По мнению министра социальной политики Андрея Ревы, Украине нельзя прекращать сотрудничество с МВФ, иначе ей грозит дефолт. Дескать, экономика может ощутить на себе «бремя внешних выплат».

А президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко напротив полагает, что без кредитов МВФ Украина проживет спокойно. Он напоминает, что в 2014 году Украина получила 4,3 млрд долларов,  в 2015 году - 7,5 млрд. А в 2016-м  и 2017 гг. МВФ предоставил всего по одному миллиарду, и падения не произошло.

По мнению эксперта, кредиты МВФ используются как инструмент политического влияния на украинскую власть. Но теперь интерес Вашингтона к ней иссяк. «Денег от МВФ больше не будет -  лавочка прикрылась», - говорит он.

Следует отметить, что Греция должна МВФ 12, 9 млрд долларов, Украина -12,1 млрд. Далее в списке должников следует Португалия, но с большим отрывом. Она должна лишь 5,4 млрд  долларов.

По мнению Охрименко, все рекомендации МВФ для Украины за  2014-й и 2015-й годы были  ошибочными. Дескать, Греция, когда получала кредит МВФ в 2008-2009 годах, получила точно такие же требования об уменьшении дефицита государственного бюджета ниже 3%, замораживании заработных плат и пенсий, введении новых налогов, урезании социальных расходов, закрытии банков. В итоге Греция пережила дефолт, а теперь под эгидой требований МВФ пытается ограничить забастовки.

Підприємства теплокомуненерго спишуть трохи боргів перед Нафтогазом

Закон про реструктуризацію боргів теплокомуненерго дозволить компаніям списати 6 мільярдів гривень боргів перед НАК “Нафтогаз України”.

Про це заявив віце-прем’єр Геннадій Зубко, повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.

Ухвалений Верховною радою в листопаді 2016 року закон №5273 про реструктуризацію боргів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій дозволить компаніям розібратися з боргами, списати штрафи і пені.

До реєстру реструктуризації вже включені 185 підприємств, 32 знаходяться в процесі розгляду, а ще 7 в процесі включення.

“Закон про реструктуризацію заборгованості підприємств відкриває шлях до реструктуризації 14,7 млрд грн, які всі ці роки лежали на плечах комунальних підприємств і українців”, – сказав він.