Тимошенко заявила что в Раде нет никакой коалиции

Коалиции в Верховной Раде давно не существует, поэтому Президент должен распустить этот состав парламента, — считает лидер фракции «Батькивщина» Юлия Тимошенко, комментируя в эфире одного из телеканалов выход нескольких депутатов из пропрезидентской фракции БПП.

«Коалиции сегодня нет: в ней значительно меньше 226 депутатов (необходимый минимум парламентариев для принятия решений. – Ред.). По Конституции у Президента есть право распустить парламент. Безусловно, единственное, что мог бы сделать глава государства, это — объявить сейчас парламентские выборы», — уверена политик.

По ее мнению, нежелание главы государства применить эту конституционную норму о роспуске Рады можно объяснить якобы нехваткой политической воли.

Тимошенко также добавила, что «эта власть уже перешла все красные линии несоблюдения законодательства, ведь спикер Андрей Парубий пренебрегает нормами регламента, парламентаризм уничтожен, как и любые права оппозиции… засекретил фамилии членов коалиции».

В Інституті національної пам'яті пояснили, що зміниться щодо відзначення 8 березня і 9 травня

Директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що пропонує скасувати вихідні дні 8 березня, 1 та 9 травня, а не саме свято.

"Отже, запропоновано скасувати вихідний, а не відзначення Міжнародного жіночого дня. Також – вихідні 1-2 травня. Вихідним стає 8 травня (День пам'яті та примирення, що вшановується синхронно із Європою). 9-те – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні залишиться Державним святом, але не вихідним днем", - написав Володимир В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, водночас пропонується додати такі вихідні дні: 9 березня (Шевченків день), День сім'ї (друга п'ятниця вересня).

"Кількість вихідних зміниться з 11 існуючих натепер до 9. Крім того, скасовується практика перенесення вихідного на понеділок, якщо свято випадає на суботу-неділю (крім Нового року, Різдва і Великодня)", - написав директор Інституту національної пам'яті.

Тарута пояснил, почему утилизация мусора во Львове – проблема всей страны

Тарута высказал поддержку Садовому 

 

Проблема переработки мусора и угроза экологической катастрофы во Львове – это сложности не одного города, а всего государства, которое за десятки лет не предприняло ни одной попытки решения данного вопроса, отмечает народный депутат Сергей Тарута.

Комментаруя заявление премьер-министра Владимира Гройсмана о том, что Львов должен сам решать проблему утилизации мусора, а центральные власти готовы оказать лишь необходимую поддержку, и что децентрализация позволяет городу самостоятельно решать подобные вопросы, депутат отметил, что децентрализация не предполагает такого отношения к проблемам регионов и назвал подобные заявления подменой понятий.

Тарута высказал поддержку Садовому и отметил, что тот, как и жители города, оказались заложниками ситуации.

"Мэр города за последние несколько лет для развития Львова сделал больше, чем многие его коллеги в других городах, и, что немаловажно, привлекает в нашу страну огромные зарубежные инвестиции. Все мы приезжаем отдыхать во Львов и видим его ухоженным и красивым – это тоже заслуга городского головы. Но как только Львов столкнулся с проблемами, то все об этом забыли. Мэра сделали единственно виноватым, забывая об ответственности всех остальных", – сказал депутат.

Он выразил надежду на то, что заявления В.Гройсмана смогут привести к эффективному решению вопроса и выразил убеждение, что сейчас есть возможность "наконец-то действовать эффективно, а не просто обвинять городские власти".

"Сейчас центральная власть пытается просто спрятать голову в песок, надеясь, что наши проблемы вместо нас опять будет решать Польша… Только тогда возникает вопрос – а зачем нам Кабмин и центральная власть, если в критической ситуации на помощь готовы прийти только зарубежные партнеры", – заявил Тарута.

Зростання міжнародних резервів України за 2016 рік майже вдвічі менше, ніж планувалося, – Нацбанк

Національний банк України повідомив, що міжнародні резерви України зросли за 2016 рік загалом на 2,2 мільярди доларів США, але це зростання на 2 мільярди доларів менше, ніж прогнозували, повідомляє "Поштівка".

«Оприлюднений прогноз ґрунтувався на припущенні про успішне завершення третього перегляду програми EFF (отримання чергового траншу позики від Міжнародного валютного фонду – ред.) у 2016 році. За цим базовим сценарієм НБУ очікував, що четвертий транш від МВФ на суму 1,3 мільярда доларів США надійде до кінця минулого року. В цьому випадку, а також у разі надходження 600 мільйонів євро від Єврокомісії до кінця року, на кінець 2016 року міжнародні резерви мали зрости до 17,5 мільярдів доларів США. Відповідно, неотримання цього фінансування призвело до того, що фактичний обсяг резервів виявився на 2 мільярди доларів США менший за прогнозований», – мовиться в повідомленні Нацбанку.