Новий погляд на «штурм фортеці Ізмаїл»

 В статі "Новий погляд на «штурм фортеці Ізмаїл»" надається вкрай цікава і переконливий погляд на так званий «штурм Суворовим фортеці Ізмаїл»

Виявляється батько "генераліссимуса" А. В. Суворова був хрещеником Петра Першого - і бездаря Сашка Суворова, витягували на поверхню, буквально за вуха, спотворюючи ІСТОРІЮ, в тому числі і щодо штурму Ізмаїла.

У 1789 році (за рік до штурму Ізмаїла) найвищим наказом Суворов отримав графську гідність під назвою Римницький, а в 1799 році (через 9 років після штурму) — титул князя Італійського графа Суворова-Римницького. Однак за Ізмаїл Суворов не отримав жодних титулів, хоча штурм Ізмаїла російські історики намагаються подати як найзначнішу перемогу Суворова.

Ось що писав про взяття Ізмаїла прославитель та літописець військових кампаній Суворова, офіцер Генерального Штабу Микола Орлов:

     Негаразди облогового часу і завзятий опір ворогу дратували переможця до останнього ступеня: він не давав нікому пощади; під ударами розлючених солдатів гинули всі, і вперто оборонялися, і беззбройні, навіть жінки і діти; горами лежали купи трупів, часто роздягнених до-нага. Навіть офіцери не могли утримати людей від безцільного кровопролиття і сліпого сказу.
     Згідно з заздалегідь даною Суворовим обіцянкою, місто було надано на 3 дні у владу солдатів, - такий був звичай того часу; тому на другий і на третій день тривали ще випадки насильства і вбивства, а першої ночі до самого ранку лунала тріскотня рушничних і пістолітних пострілів. Грабіж прийняв страшні розміри. Солдати вривалися в будинки і захоплювали всіляке майно — багатий одяг, дорогоцінну зброю, прикраси; купецькі лавки були розбиті, і по трупах їх власників нові господарі прагнули видобутку; багато будинків стояли напівзруйнованими, мешканці їх лежали в крові, всюди чулися крики про допомогу, крики відчаю, хрипіння вмираючих; підкорене місто представляло жахливе видовище.

Тобто, російський історик визнає, що російські солдати згідно з традиціями російського війська вбили всіх ізмаїльців: тих хто "оборонялися, і беззбройні, навіть жінки і діти; горами лежали купи трупів". 

Очевидно, що всі російські дані щодо чисельності турецького гарнізону та мирних ізмаїльців повністю сфальшовані, - роблять висновок у статті.

Цікаві факти:

•      Відповідно до умов Яського мирного договору, у жовтні 1791 року Ізмаїл повернули Османської імперії.
•      У 1806 відбулися невдалі облога і штурм Ізмаїла російськими військами під командуванням герцога Рішельє.
•      1807 року російський генерал Міхельсон також невдало штурмував Ізмаїл. 14 вересня 1809 року місто взято російськими військами, якими командував генерал Засс. Після відходу (за умовами капітуляції) турецького гарнізону у селищі залишилося лише близько 4000 мешканців.
•      У 1809 році у селищі проживало 3250 осіб магометанської та 569 – християнської віри.
•      Станом на 1827 рік у селищі Тучків проживало 9012 осіб.
•      У 1835 р. у селищі та хуторах налічувалося 2540 будівель, проживало 12227 осіб.
•      Після поразки Росії у Кримській війні 1853—1856 за Паризьким мирним договором 1856 року Ізмаїл разом із навколишніми територіями опинився у складі Молдовського князівства.
•      Лише 1859 р. дали остаточну назву "Ізмаїл" і визнали містом.
•      Після чергової російсько-турецької війни (1877-1878 рр.) Ізмаїл опиняється у складі Російської імперії.
•      У 1897 році у місті проживало 22 295 осіб.