Якби черепаха була людиною, то її можна було б вмовити добровільно відмовитися від панциру. Для цього потрібна лише правильна комунікаційна стратегія. Запустити тезу, що носити панцир зараз не потрібно і не модно; всі черепахи, хто позбавився його - тепер не повзають повільно, а літають; доносити цю фразу через різні канали комунікації. Це алегорія про те, як працює інформація, якщо її зробити зброєю.
Варто зрозуміти, як працює інформація та вміти протидіяти дезінформації, що може нашкодити інтересам суспільства.
Як ми сприймаємо інформацію
Інформація може дуже швидко спотворюватися, інколи навіть без жодного наміру для цього. Щось не дочув, перекрутив - і на виході маємо інший зовсім текст. Грали у щось типу "Зіпсованого телефону", коли кожна наступна людина передавала іншій інформацію, до кінця дійшла абсолютно спотворена версія.
Людям часто буває складно пояснити щось. Була вправа, коли людині потірбно було описати малюнок так, щоб його намалювали інші. Не вдалося. Люди малювали дуже далеке від істини. Це про важливість правильної комунікації.
Сприйняття інформації дуже залежить від вводних. Якщо тобі дали по суті нейтральний текст, але приправили словами про злочин, кримінал, то ти вже аналізуєш його з позиції такої, а не нейтральної. У нас був текст, який нейтрально був про те, що у продавця після завершення роботи хтось попросив здати готівку та швидко пішов з магазину, але перед цим вводні були про кримінал, злочин є, а стаття знайдеться тощо. І всі сприйняли інформацію, наче мова йде про злочин, хоча в тексті про злочин не було жодного слова.
Сприйняття інформації залежить навіть від гендеру. Було завдання проаналізувати текст про дівчину Ейбігель, яка хотіла потріпити на інший берег річки, щоб відвідати хлопця. Міст зруйнував шторм, тож вона вирішила скористатися послугами переправника. Той за це попросив ніч разом. І хлопець їй цього не пробачив. Дивно, що жінки менше судили Ейбігель, а більше переправника, бо він скористався ситуацією та залежністю жінки. А чоловіки - Ейбігель, бо вона зрадниця та не засуджували переправника, який скористався ситуацією.
Будь-яка інформація може бути передана у будь-якому стилі, все залежить від контексту: може бути жовтою, нейтральною, пропагандою. Залежить, яку мету переслідує автор.
Класна вправа критичного мислення: ділити інформацію на факти (що сталося буквально), судження (як мовець ставиться до інформації) та емоції (що він відчує).
Намагатися сприймати інформацію через факти, перш за все.
Як інформація породжує конфлікти
Про це говорили, щоб вміти їм протидіяти. Бо конфлікт хороший тільки на перших етапах, коли відкриває проблему і в суспільства є шанс домовитися, як виправити цю проблему.
Все починається з того, що кожна зі сторін твердішає у своєму розумінні ситуації. Тоді починаються дебати
Після - вже йдуть дії. Вони можуть бути різними - ви перестаєте товаришувати з людьми, які не поділяють ваших поглядів, бачення проблеми, влаштовуєте пікет, звертаєтеся до юристів тощо.
Лише на цьому етапі ще досить безболісно можна виправити ситуацію. Бо далі розбіжності вже переходять в іншу площину, яка може закінчитися фізичними якимись речами.
Як протидіяти дезінформації, і чому це варто робити
Про це говорив медіаконсультант з Естонії Рауль Ребан. Їх країна також постраждала від інформаційної війни, яку розв'язала Російська Федерація.
Естонія розпочала комунікаційну стратегію через 5-6 годин після відновлення Незалежності. Ці історичні кадри, коли їм дали 2 хвилини виступити в ефері BBC, часто показують зараз до різних знакових дат. Медіаексперт згадував слова Софі Оксанен: якщо люди не знають про твоє існування, вони не помітять твого зникнення. Естонія доклала багато зусиль, щоб забезпечити собі впізнаваність, змінити ставлення до себе у світі та в розумах навіть своїх громадян.
Зокрема, пропаганда поширювала інформацію про Естонію, як про країну, звідки виїжджають люди, вимирає населення, розорені підприємства, заборонено сільське господарство, що це СРСР принесли їм процвітання та достаток тощо. І дуже багато людей живе у полоні цих міфів. Естонія не шкодувала часу, зусиль, щоб спростовувати їх. Для пропаганди дійсність не мала значення, наприклад, в Естонії рівень мінімальної зарплати втричі вищій, ніж в усіх країнах колишнього Радянського Союзу 584 €, середня зарплата 1000 євро, попри карантин рівень зарплат у 2021 році виріс на 7,6%, що останні шість років зростає тенденція до повернення громадян, що виїхали на роботу в інші країни ЄС, Естонія - лідер по ВВП з усіх пострадянських країн тощо.
Мова - це шифр, культурний код, який захищає націю від зникнення та розчинення в інших. Естонцям пощастило, що їх мова досить складна у вивченні для інших країн, що певною мірою захищає їх інформаційний простір від вторгнення пропаганди.
Ніколи не можна забувати про захист своєї країни та варто витрачати на це гроші. Ребан згадував, що буквально за кілька місяців до 2014 року представники однієї з партій Естонії виступали із заявою, що оборонний бюджет варто витрачати на соціальні потреби, бо Росія змінилася, вона більше не загроза, Естонія є членом НАТО. І у своїй доповіді вони опиралися на інформацію розвідки. А через кілька місяців стався Крим, і країни Будапештського меморандуму висловили "занепокоєння".
Щитом демократії є незалежна журналістика. Незалежна журналістика - це право журналістам самим обирати інформацію та надавати їй певного значення: що важливо, це добре чи погано. У практиці Рауля Ребана був випадок, коли естонський політик зателефонував йому з проханням включити якусь інформацію до вечірнього випуску новин. На що отримав відповідь - на перший раз ми забудемо, що ви телефонували. На другий - вечірній випуск новин почнеться з розповіді про цей телефонний дзвінок.
Найважливіший показник свободи - це свобода преси. Але вона весь час потребує захисту.
Дійсність - це данність. Сприйняття дійсності може змінюватися. І це залежить від того, хто формує інформаційне поле. Водночас, інформаційне поле впливає на рішення, які ухвалюють люди щодо цієї дійсності. В Естонії у прикордонних з Росією територіях, де живе багато мешканців з російським корінням, була жахлива пропаганда корисності вакцини "Спутніка" та шкідливості Пфайзера та інших, які купує Естонія. Люди готові були пішки йти до Пітера, щоб вколоти "Спутник" та відмовлялися від купленого своєю країною. В інших регіонах від 48-60% вакцинованих, у прикордонні - 28%. У результаті, там більшу випадків захворювання, більше смертей. Споживання пропаганди - буквально вбиває.
Кожна людина тягне на собі якоря. Це міфи історії, які нашаровуються на реальний досвід. Це пам'ятники, музика, кіно, образні якісь речі. Якоря тягнуть людину в минуле. Ментально вона у минулому, фізичним тілом - в іншому часі, країні. Якоря заважають країні розвиватися, впливають на політичні симпатії, формують викривлену картину світу. Є кілька способів боротися з якорями. Природно, що демографія. Покоління змінюється, якоря відмирають разом з людьми. Однак не тільки. Найкращий спосіб - це культура, не лише класична, а масмаркет, розваги. Те, до речі, за що люди з якорями, розпинають Україну - змінювати правила транслювання кіно, музики, допуск артистів. Позиція еліт - тут має надважливе значення. Також важливо системно, цілеспрямовано поширювати нові якоря - популяризувати своїх героїв, своі дати, свої визначні місця, свою культуру.
